Тетяна Монтян (mentbuster) wrote,
Тетяна Монтян
mentbuster

Новий законопроект про відкриття реєстрів-кадастрів!

Ну чо, хлопчики й дівчатка.

Великим та дружним авторським колективом ми підготували новий законопроект про відкриття реєстрів-кадастрів, який сьогодні було зареєстровано під номером 4728.

Хто не пропіарить - той мені не Кальмар, а ті, хто чинитиме обструкцію проходженню цього законопроекту чи не проголосують за нього - є безумовними ворогами народу та підлягають спаленню напалмом

Він є максимально ідеальним, як для поточних умов роздільного ведення реєстру та кадастру, та що вже поробиш.
Але я сподіваюсь, що ми колись таки матимемо найсучасніший багатошаровий уніфікований кадастр замість того убожества, яке у нас є зараз!

Пояснювальну записку публікую, а тексти, яких ще немає на сайті Ради, особливо нетерплячим можу скинути на мило.

[ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА]
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України
про внесення змін до деяких законів України щодо розширення доступу до інформації про речові права на нерухоме майно з метою запобігання корупції та захисту права власності


1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
Вільний доступ до інформації про речові права на об’єкти нерухомого майна, про суб’єктів таких прав є важливою гарантією захисту права власності, прозорості відносин власності, запобігання корупції та незаконному заволодінню чужим майном.
У переважній більшості європейських країн будь-хто легко та дешево може дізнатися інформацію про зареєстровані речові права на будь-який об’єкт, а також про межі будь-якої земельної ділянки.

Створивши єдиний реєстр речових прав на нерухоме майно, Україна розпочала рух у напрямі досягнення європейських стандартів у цьому питанні. Водночас наразі доступ до відомостей про речові права обмежений вкрай нешироким колом зацікавлених осіб.
Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) веде Державна реєстраційна служба Україна.

Доступ до Державного реєстру прав також мають нотаріуси, банки та виконавча служба. Крім того, на підставі письмового запиту інформаційну довідку з Державного реєстру прав мають право отримувати: суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів та зборів, органи Служби безпеки України, інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Інші фізичні та юридичні особи мають право отримати інформацію з Державного реєстру прав у формі витягу лише у випадку, якщо вони є:
- власниками нерухомого майна або їх уповноваженими особами;
- спадкоємцями (правонаступниками - для юридичних осіб) або їх уповноваженими особами;
- особами, в інтересах яких встановлено обтяження, або їх уповноваженими особами.

Відомості Державного земельного кадастру про власників земельних ділянок не оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Тобто фактично Україна має закритий реєстр речових прав та земельний кадастр.

Водночас, як свідчить український досвід, подібні штучні обмеження на поширення інформації призводять до заволодіння нею незаконним шляхом і торгівлі нею на тіньовому ринку. Закритість цієї інформації створює стимули надати зацікавленим особам ці дані за грошову винагороду і саме по собі є чинником, що сприяє і викликає корупцію. Оскільки існує постійний запит на зазначену інформацію, зацікавлені особи все одно здобуватимуть потрібну їм інформацію про чужі речові права усіма можливими способами.

Відсутність ефективного контролю за тим, хто саме отримує доступ до інформації з Державного реєстру прав, створює можливості для зловживань та реалізації шахрайських схем по заволодінню майном юридичних та фізичних осіб.

Відсутність доступної та достовірної інформації про нерухоме майно, що знаходиться у володінні суб’єктів господарської діяльності, значно збільшує ризики при укладанні угод між ними та зменшує можливості захисту своїх прав за такими угодами у суді. Закритість інформації про нерухоме майно, яке перебуває у державній та комунальній власності, уможливлює створення корупційного ринку оренди та викупу цього майна.

Крім того, обмеженість доступу до зазначеної інформації є перешкодою для проведення журналістських розслідувань, громадського контролю за власністю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, виявлення незаконного збагачення цих осіб.

У жодній з країн Європейського Союзу немає обмежень для будь-кого в отриманні інформації про належність певній особі певного нерухомого майна. У багатьох країнах відповідна інформація та документи, що стосуються підстав виникнення майнових прав, є повністю відкритими та загальнодоступними, у тому числі через мережу Інтернет.

Наявність в Державному реєстрі прав та Державному земельному кадастрі інформації про фізичну особу, що дозволяє її ідентифікувати, тобто персональних даних фізичної особи, не є перешкодою для надання доступу до зазначеної інформації іншим особам, навіть за відсутності згоди суб’єкта відповідних персональних даних.

Хоча рішенням Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у “справі Устименка” дані про майновий стан віднесено до конфіденційної інформації, стаття 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Надання доступу до інформації про володільців прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно відповідає інтересам економічного добробуту, оскільки є важливим для забезпечення стабільності відносин власності, запобігання корупції та шахрайства, які завдають значну шкоду економіці держави та добробуту населення. Це також відповідає інтересам прав людини, а саме права на доступ до інформації (стаття 34 Конституції України) та права на
У Законі України “Про захист персональних даних” (ст. 11), крім згоди особи – суб’єкта даних, передбачено також інші підстави для обробки персональних даних, що включає і поширення даних. Так, підставами для обробки персональних даних є, зокрема: дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом; необхідність захисту законних інтересів третіх осіб (якими у цьому випадку є особи, що отримують доступ до даних Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру), крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес. Володільцями персональних даних у розумінні Закону “Про захист персональних даних” є органи державної реєстрації та органи, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Крім того, відповідно до частини другої статті 14 Закону України “Про захист персональних даних”, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Такі випадки і пропонується визначити змінами до законів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та “Про Державний земельний кадастр”.
Зазначені положення Конституції України та Закону України “Про захист персональних даних” відповідають міжнародним стандартам захисту права на приватність (права на захист персональних даних), передбачених, зокрема, Європейською конвенцією про права людини, Конвенцією Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, документами Європейського Союзу.
Таким чином, відкриття даних Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру не суперечить Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних” та міжнародним стандартам.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону
Цілями законопроекту є захист права власності, запобігання корупції та забезпечення права особи на інформацію. Завданнями проекту є спрощення процедури доступу до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 28 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а також викласти в новій редакції окремі положення статей 36 та 38 Закону України “Про Державний земельний кадастр”.

У змінах до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” пропонується встановити, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною. Для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру прав надається шляхом пошуку за об’єктом нерухомого майна в електронному вигляді через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав. Така інформація може також надаватися в паперовому вигляді шляхом подання заяви органам державної реєстрації прав або нотаріусам.

Для отримання інформації з Державного реєстру прав в електронному вигляді необхідно зареєструватися на веб-сайті. При цьому користувачем подається така інформація про себе: відомості про власні прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України чи реквізити іншого документа, що посвідчує особу. Крім того, умовою доступу є здійснення оплати за надання інформації з Державного реєстру прав шляхом електронного платежу.

Вимоги щодо попередньої реєстрації на сайті та здійснення оплати є додатковими гарантіями проти зловживання доступом до відомостей з Державного реєстру прав, особливо в частині доступу до персональних даних суб’єктів прав.

З метою захисту персональних даних користувачів веб-сайту або заявників, які звернулися за отриманням даних в паперовій формі, проектом встановлено обмеження щодо наступного використання даних, які подаються при отриманні доступу. Встановлено, що відомості про прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер), серію та номер паспорта громадянина України чи реквізити іншого документа, що посвідчує особу, отримані під час надання інформації з Державного реєстру прав, використовуються виключно для цілей ведення цього реєстру та надання інформації у випадках, передбачених частиною четвертою нової редакції статті 28 цього Закону. В зазначеній частині статті 28 йдеться про надання виписки суб’єкту прав про осіб, які отримували доступ до його даних, а також про надання зазначеної інформації на запит органу досудового розслідування, якщо така інформація потрібна в цілях конкретного кримінального провадження (наприклад, щодо шахрайства з використанням даних реєстру).

Для посадових осіб органів влади, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав надається лише у зв'язку із здійсненням ними визначених законом повноважень. При цьому для них передбачено можливість пошуку в електронному вигляді даних в реєстрі як за суб’єктом права, так і за об’єктом нерухомого майна. Зазначені посадові особи та нотаріуси матимуть безпосередній доступ до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Це дозволить фіксувати всі випадки доступу до даних реєстру, зокрема, до персональних даних осіб – суб’єктів прав, а також фіксувати, хто саме мав доступ до зазначених даних. Це є гарантією проти зловживання повноваженнями та запобігання несанкціонованому доступу до персональних даних суб’єктів прав.

Крім того, можливість такого безпосереднього доступу до даних Державного реєстру прав істотним чином зменшить навантаження на органи державної реєстрації, які, наприклад, лише в 2013 році отримали та обробили більше 1 мільйону запитів від посадових осіб органів влади щодо доступу до інформації в реєстрі, що становило приблизно 1/3 обсягу роботи органів державної реєстрації. Скасування необхідності обробки зазначених запитів за допомогою прямого доступу до реєстру дозволить заощадити значний обсяг державного фінансування, скоротити кількість працівників органів державної реєстрації та зосередити роботу їх працівників на наданні послуг громадянам.

У проекті також передбачається, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронному чи паперовому вигляді за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, є офіційною та використовується відповідно до законодавства.

Змінами до Закону України “Про Державний земельний кадастр” пропонується розширити перелік відомостей, що оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, включивши до цього переліку відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 цього Закону, а також відомості про суб’єктів права власності та суб’єктів іншого речового права на земельні ділянки.

При цьому доступ до зазначених відомостей Державного земельного кадастру здійснюється за умови попередньої реєстрації користувача на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та надання користувачем відомостей про власні прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України чи реквізити іншого документа, що посвідчує особу. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування таких відомостей буде можливим лише за умови внесення відповідної плати.
Проектом також пропонується встановити, що на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку у формі витягу мають право будь-які фізичні та юридичні особи.

4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
Відносини у сфері законопроекту є предметом регулювання Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про Державний земельний кадастр”, “Про нотаріат” та інших нормативно-правових актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроекту не потребує матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.
У зв’язку із стягненням плати з юридичних та фізичних осіб за отримання відомостей Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру буде забезпечено надходження до Державного бюджету України додаткових коштів, за рахунок яких здійснюються витрати на утримання, ведення та оновлення реєстру та кадастру. Крім того, надання прямого доступу органам державної влади та нотаріусам до Державного реєстру прав дозволить заощадити значний обсяг державного фінансування, скоротити кількість працівників органів державної реєстрації та витрати на їх утримання.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме посиленню захисту права власності, зниженню рівня корупції та дотриманню права на доступ до інформації.

Запровадження відкритості Державного реєстру права на нерухоме майно та Державного земельного кадастру унеможливить існування корупційного ринку відповідних відомостей та зменшить можливості для рейдерства, оскільки зазіхати на чуже майно значно важче, якщо всі знають, кому воно належить. Це стосується також державного і комунального майна.

Прийняття законопроекту матиме наслідком також суттєве зменшення державних витрат та витрат сторін у цивільних справах на судове провадження щодо порушення чи оспорювання речових прав. По-перше, суттєво скоротиться кількість таких справ, у тому числі щодо шахрайських схем, по-друге – скоротиться час на розгляд вже наявних справ.

Зміни, що пропонуються законопроектом, дозволять громадянам України, членам територіальних громад отримати доступ до інформації про кількість та склад об’єктів державного і комунального майна, контролювати управління цим майном тощо.
Зменшуються ризики для юридичних та фізичних осіб при здійсненні операцій з відчуження нерухомого майна.

Прийняття законопроекту також матиме наслідком зростання обсягів внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Наразі як українські, так і іноземні інвестори побоюються вкладати кошти в українську економіку, тому що відсутня можливість притягнути недобросовісних партнерів до відповідальності внаслідок того, що їхнє майно оформлене на підставних осіб або фіктивні підприємства.
Законопроект також сприятиме більшій захищеності речових прав, оскільки будь-якому власнику, який набув свої речові права чесним шляхом, вигідно, щоб всі знали, що власником є саме він. Завдяки такій відкритості можна уникнути зловживань. І навпаки - приховувати свої майнові права вигідно лише тим, хто набув їх нечесним шляхом або не хоче нести фінансову відповідальність у випадку порушень чужих прав.

Таким чином прийняття законопроекту матиме значний економічний та соціальний ефект.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments